Две двойные половинки

[greenfree2002]

Только сейчас понял: люди, родившиеся года после 83-го, в большинстве своем не слушали детских сказок на пластинках! Ни Бременских музыкантов, ни Карлика Носа, ни Алисы... На кассетах этого никогда не было, да и на дисках появилось лишь недавно. Потерянное поколение... :)

Comments

[snegdog.livejournal.com]

здрасьте вам об ваш забор! моему негодованию нет предела. сами Вы потерянный! Всё моё детство прошло за прослушиванием сказок на винилках. знала напамять все слова и мелодии из них!

[greenfree2002.livejournal.com]

О, snegdog! Вас-то мне и надо. А не осталось ли у Вам пластинки с песнями из Алисы? Ну, там, где Чеширский кот, Антиподы, Песня про План :) ? Очень нужно.
А что до "Всё моё детство прошло...", дык из каждого обобщения есть исключения. Много ли Вы знаете таких же как Вы?
И можно на "ты".

[snegdog.livejournal.com]

ннет. вот как раз пластинок не осталось вообще никаких.все ушли вместе с проигрывателем несколько лет назад. не по моей инициативе. к сожалению это так...

[toivoscr.livejournal.com]

Ні фіга! Це просто провокація!) Так, я, наприклад, не слухала казок на платівках, бо програвач, який був у моєї бабушки вдома, на той час давно зламався, тому я розважалася, натискаючи на ньому все, що можна було натиснути (увага: зламався він раніше, ніж я до нього добралася!!!:)) Але я читала книжки з казками. І в тих книжках були фантастичні, неймовірні малюнки. І коли я нещодавно, наводячи лад у своїх завалах, натрапила на ті книжечки, зрозуміла одну річ - усі ті малюнки красиві! Тобто вони (усі до різних казок, надруковані в різних видавництвах у різні роки та намальовані різними художниками) формували почуття красивого (яке б там воно вже не було).
По-друге, я регулярно, крім "Горця", дивилася вечірню казку для малят (по черзі на всіх каналах, навіть коли мультик повторювався)) - там була така чудова мелодія, яку донині пам'ятаю: "Синку маленький, донечко рідненька, нічка прийшла, спатоньки пора..." І це все під такий синьо-фіолетовий візуальний супровід з якимись намистинками, які котилися...
Одне слово, чому це покоління втрачене?!! На наш час ще припало Маяковського "Что такое хорошо", і Таня, яка весь час кидала м'ячика в річку, а потім ревіла, і дядько-герой, який рятував хлопчика з охопленого полум'ям будинку, віддавав матері, після чого тікав, і "мишка месяцев пяти-шести", якого вчили "как себя вести"... Іще купа всього різного: і радянського, і не радянського.
У???

[greenfree2002.livejournal.com]

Я не совсем об этом... Я не про славные советские тексты для детей, которые «воспитывали высокие моральные качества и т.д.». И не про книжки с добрыми сказками и красивыми картинками, которые всегда были и, надеюсь, будут во веки веков, аминь. Я вот про что: когда сказки тебе (уже не трехлетнему) читает не бабушка (засыпающая под собственный голос), а когда они чудесным образом, с музыкой и песнями, с леденящим душу хохотом Главного Злодея и прочим-прочим льются из динамика на шкафу – вот это самое что ни на есть детское волшебство. Мульты – уже не то, там уж фантазию напрягать не надо.

А после слов про «потерянное поколение» я забыл поставить смайлик, это да. Уже исправил.